1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Цензура в мистецтві

Лілія Гришко26 липня 2013 р.

Україна дедалі швидше скочується до радянського авторитаризму, обурюються митці. Знищення чиновницею картини Володимира Кузнєцова, на якій можновладці горять у пеклі, вони вважають прямим виявом цензури.

https://p.dw.com/p/19Ew9
Картина художника Володимира Кузнєцова "Коліївщина: Страшний суд"
Картина художника Володимира Кузнєцова "Коліївщина: Страшний суд"Фото: Volodymyr Kuznetsov

Цензура в Україні вже поширилася й на мистецтво. Скандал у "Мистецькому Арсеналі", де перед візитом туди президента Віктора Януковича директорка мистецького центру Наталя Заболотна зафарбувала чорною фарбою картину українського художника, що зобразив пекло для чиновників, витягнув на поверхню низку проблем культурного поля і суспільства загалом, вважає керівниця фундації "Центр сучасного мистецтва" Катерина Ботанова.

Страх Страшного суду

Картина художника Володимира Кузнєцова "Коліївщина: Страшний суд" (на фото вгорі) мала експонуватися на виставці "Велике і величне", яка відкрилася до 1025-річчя Хрещення Київської Русі. Сама Наталя Заболотна заявила в коментарі Lb.ua, що художник намалював не ту роботу, яка була погоджена з куратором виставки.

"Це дивовижне уявлення, що куратор чи директор мистецької інституції може контролювати роботу художника чи цензурувати її, якщо вона "не вписується у концепцію" - чи художню, чи політичну", - зазначила в коментарі Deutschе Welle Катерина Ботанова.

"Ефект дурного виконавця"

Сам художник знищеної картини Володимир Кузнєцов назвав інцидент "привіт середньовіччя" . "У нас свобода поглядів і слова. Не знаю, який страх взяв директорку "Мистецького Арсеналу", що вона так злякалася горіння у пеклі та Страшного суду. Напевне, вона підкорилася ієрархічній системі, на яку працює", - припустив в інтерв’ю Deutsche Welle Кузнєцов. Він розповів, що за основу в картині він взяв три аспекти: сучасні новини про жорстокі зґвалтування жінок міліціонерами, п’яних мажорів, продажних суддів та депутатів; класичний сюжет Страшного суду і пекла, а також події 1768 року – кривавого народного повстання. "Може, такими заборонами хтось прикриває свої проблеми і страхи?!" - припускає художник.

Натомість директор Центру соціологічних та політологічних досліджень "Соціовимір" Сергій Таран переконаний, що це "ефект дурного виконавця", який в Україні вважає, що може все, аби шеф був задоволений. "Цензура у мистецтві ще не є тенденцією в Україні. Але коридор поволі звужується, і скоро тут пануватиме ідеологія повної відданості лідеру, якщо це замовчувати", - переконаний Таран.

Головне - не мовчати, закликають митці
Головне - не мовчати, закликають митціФото: picture-alliance/dpa

Сила мистецтва

Аби подібні прояви цензури у мистецтві не замовчувалися, Володимир Кузнєцов закликає своїх колег більше і гостріше писати і зображати суспільні проблеми, які зачіпають простих людей і дратують політиків і їхніх "підданих". "Впевненого пензля влада поки що боїться", - вважає молодий художник-карикатурист В’ячеслав Мальований. Він розповів Deutsche Welle, що його неодноразово "настійливо просили" злободенні карикатури "переробити на дружні шаржі". "Це означає, що мистецтво може поки що впливати. Але цього не буде, якщо про це мовчатимуть ЗМІ", - вважає Мальований.

Попри те, що картина "Коліївщина: Страшний суд" знищена, судитися з директоркою "Мистецького Арсеналу" Наталею Заболотною Володимир Кузнєцов не збирається. Він впевнений, що вона зробила його ідею паралелей Страшного суду, Коліївщини та сучасності більш доступною, адже фото картини заполонило увесь український інтернет.

Обговорити статтю у Facebook

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою