"Розпродаж" банків на Кіпрі

30 градусів тепла, розкішні готелі й натовпи туристів. У другому за величиною місті Кіпру – Лімасолі - мало що нагадує про недавню кризу. Місто є фінансовою столицею острівної держави, де розташовані офіси багатьох офшорних компаній. Сюди їх притягують низькі податкові ставки та сприятливий бізнес-клімат. "З півдня та заходу Європи, Африки й Азії - інвестори на Кіпр ідуть звідусіль", - підтверджує російський фінансовий консультант Михайло Соболєв, який працює на Кіпрі.

Гіперінфляція, зростання податків та недосконалість правової системи змусила багатьох російських та українських інвесторів ще у 1990-их роках звернути свої погляди на пропозиції Кіпру. Сьогодні це одна з найбільших груп інвесторів кіпрської економіки. "Росіян далеко не всюди вітали, але на Кіпрі їм були раді завжди", - каже Соболєв і додає, що не останню роль тут віграло географічне положення Кіпру. "Багато хто бачить у Кіпрі трамплін на ринки Африки, Європи і Азії", - каже він.

Уроки Кіпру для ЄС

Але з початком банківської кризи на Кіпрі у багатьох вкладників з країн СНД земля захиталася під ногами. Її результатом стали масивні грошові вливання у порятунок насамперед двох найбільших неліквідних банків країни - Bank of Cyprus ta Laiki Bank. Взамін уряд Кіпру після низки масових демонстрацій протесту та вагань у парламенті все ж взяв на себе зобов'язання із впровадження жорсткої програми заощаджень. Одним із заходів стало підвищення податків для бізнесу - захід дуже нетиповий для колишнього "податкового раю".

Депозиторам власним коштом довелося рятувати Bank of Cyprus та другий за величиною Laiki Bank, які 2011-го року успішно пройшли стрес-тест європейських регуляторів. "Стало зрозуміло, що ситуація на Кіпрі на той момент була надзвичайною, і вимагала вжиття таких же екстраординарних заходів, навіть попри відсутність на той момент у ЄС відповідних правових механізмів", - ідеться в офіційній відповіді Єврокомісії на запит DW. Тепер щодо правових аспектів "bail-in", тобто участі кредиторів у порятунку банків, тривають дискусії на рівні Єврокомісії, Європарламенту та країн-членів. Остаточне рішення має бути знайдене та набути чинності 2018-го року. Це можна вважати своєрідним уроком Кіпру для ЄС.

Тим часом найбільших збитків від участі в порятунку банків зазнали передусім російські інвестори. "2011-го року Росія допомогла Кіпру з кредитом, і в очах багатьох кіпріотів допомогла таким чином стабілізувати банківську сферу в країні. Саме тому вимоги Трійки кредиторів - ЄС, МВФ та ЄЦБ, які вдарили по інтересах російських інвесторів, - сприйняли так негативно", - пояснює Ярослав Лісовик, провідний економіст московського філіалу Deutsche Bank.

Іронія долі

Але найбільші невдахи кіпрської кризи можуть у підсумку вийти найбільшими переможцями. Ініціатори механізму "bail-in", здається, не помітили кількох важливих тонкощів або ж просто не хотіли їх помічати. "Коли було вирішено, що в порятунку банків братимуть участь депозитори, зрозумілим було й те, що як компенсацію за втрати вони отримають акції цих банків", - пояснює економіст з Кіпрського університету Софроніс Клеридис. "Ця ідея була досить дивною, оскільки за нею ховалося бажання використати кошти російських олігархів, а не платників податків для порятунку банків", - додає він, вказуючи, що за іронією долі саме вони і стали тепер акціонерами врятованих банків. "Я запитую себе, як про це від самого початку не подумали автори цієї ідеї? Адже це було досить легко передбачити", - каже Клеридис.

Після рекапіталізації десь половину списаних банківських депозитів великих інвесторів у Bank of Cyprus було конвертовано в акції. 50-60 відсотків з них, за даними кіпрських ЗМІ, потрапили до рук російських олігархів. 6 із 16 членів новообраної ради директорів Bank of Cyprus - росіяни. Серед них Володимир Стржалковський, екс-директор "Норильського нікелю" та колишній колега президента Росії Путіна по КДБ. "Трійка кредиторів хотіла відсторонити росіян від впливу на найбільший кіпрський банк, а в результаті вони, по суті, віддали його росіянам", - цитує газета The New York Times кіпрського президента Нікоса Анастасіадиса.

Уроки кризи

Водночас експерти схильні бачити й позитиви від кіпрської кризи. Банківський сектор на острові поволі стабілізується, ведуться реформи відповідно до затвердженого раніше плану заощадження. "Але попереду ще серйозне випробування - реформа державного сектору і приватизація, що є вельми складним процесом", - прогнозує Клерідіс.

Хай там як, і серед кіпрського населення зростає розуміння безальтернативності реалізації заявлених реформ. "Люди на Кіпрі втратили більше, ніж у сусідній Греції. Це заощадження, бізнесовий капітал... Але вони не виходять на вулиці з демонстраціями. Цей спокій створює умови для здійснення реформ, таких необхідних країні", - підсумовує експерт.