1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Новітній натуральний обмін

Ірина Кащей17 жовтня 2013 р.

Італійці "втікають" від кризи до старої, як світ, економічної моделі натурального обміну. У новітньому форматі це обмін в інтернеті якісними, але не потрібними їм самим речами або послугами.

https://p.dw.com/p/1A1MG
Скриншот обмінного сайту Zerorelavito
На таких-от сайтах італійці обмінюються товарами та послугамиФото: Zerorelativo

Сайтів з обміну тими чи іншими товарами в Італії стає дедалі більше. Деякі з них спеціалізовані, приміром, присвячені лише одягу чи аудіопродукції. Але є також багато універсальних. Їхня особливість - відсутність грошового виміру. На деяких порталах діє якась віртуальна умовна одиниця, на інших – немає жодного аналогу грошей. Навіть слова "гроші" або "ціна" вживати небажано.

Таким є, приміром, заснований ще 2006 року сайт з обміну під назвою "Zerorelativo" ("Відносний нуль"). Його гаслом є "Твоя валюта – це твої речі!". До речі, сама назва проекту промовиста. Відносний нуль – тобто те, що для тебе має нульову цінність, для іншого може бути чимось привабливим чи навіть необхідним.

Засновник обмінного сайту Zerorelavito Паоло Севері
Засновник обмінного сайту Zerorelavito Паоло СеверіФото: Zerorelativo

"Звичайно, я не думаю, що бартер може повністю замінити грошовий обіг, - наголошує засновник сайту Zerorelativo Паоло Севері. - Але такий обмін змушує замислитися про реальну цінність речей. Саме цінність, а не ціну. І спонукає до більш розумного споживання".

Ми всі багаті на непотріб

На подібних сайтах можна обміняти, приміром, вінтажний капелюх на новий пасок. Або дві книги на банку домашнього джему. Або уроки музики для дитини на побілку квартири. "Міняльників" об'єднує ідея давати друге життя речам, але прийшли вони до неї різними шляхами.

"Я прийшла до ідеї натурального обміну чотири роки тому, і мені дуже подобається, - розповідає 28-річна Вероніка. - До того я була просто "маніячкою" взуття: купувала й купувала без упину. А коли забила мештами дві шафи, й місця новим "відпадним" чоботям там не знайшлося, я замислилася й підрахувала свої "скарби". Там було 142 пари! І мені раптом стало соромно. Відтоді я обміняла добру частину "колекції". І більше не хочу повертатися до бездумного споживання".

"Я обмінююсь насамперед тому, що це просто весело, - ділиться 20-річна Анна, - Крім того, скажу чесно: це чудовий спосіб позбавитися невдалих подарунків чи власних "помилок шопінгу".

А Фабріціо через подібний сайт "продає" дари свого саду. "Я мешкаю на Сицилії, і у мене свій сад з чудовими гранатами, айвою, лимонами та пряними травами. Все це часто й охоче міняльники з континентальної Італії обмінюють на речі, які мені потрібні. Приміром, цього року всіляке шкільне знаряддя для сина я отримав в обмін на свої фрукти ".

Поштові витрати можна обійти

Є й певні складності. Адже "міняльники" живуть по всій Італії. А послуги пошти можуть виявитися дорожчими за самі предмети обміну. Тому "міняльщики" домовляються між собою: скажімо, кілька осіб з Рима кооперуються й відправляють один пакунок у Мілан, поділивши вартість поштового відправлення. Відтак отримувач у Мілані має, взявши свій предмет, роздати інші речі адресатам й створити таку ж посилку для відправки у Рим.

Крім того, існують так звані "мандрівні міняльники". Будь-який зареєстрований користувач, який їде у справах з одного міста до іншого, може вивісити про це оголошення. Він збирає пакунки в одному місті й роздає їх в іншому. Послуга безкоштовна - це жест солідарності.

Соціолог Енрико Фінці
Соціолог Енрико ФінціФото: Enrico Finzi

"Італійці так охоче підхопили ідею "натурального обміну" тому, що вона для них є емоційно позитивно забарвленою, - зазначив в інтерв'ю DW відомий соціолог, президент центру досліджень “Astra ricerche” Енрико Фінці. - По-перше, тому що обмін ще живий в історичній пам'яті. Бартер успішно існував, приміром, у важкі 50-ті роки. По-друге, більшість італійців має спогади про те, як обмінювалися різними фігурками, будучи дітьми".

"Друге життя речей у квадраті"

В обміні, додає експерт, є й елемент розваги та спілкування. Це також свобода від грошей, а відповідно й від податкового тиску. Бартер відподає й екологічним ідеям. "Обмін – це, так би мовити, надання другого життя речам у квадраті: адже я використовую твою річ, а ти – мою. І ми обидва поки що не потребуємо вироблення нових речей й не обтяжуємо планету", - зазначає Фінці.

Не слід забувати й про обмін у благодійних цілях, каже експерт: "Комусь ведеться гірше, ніж мені. Я хочу допомогти, але не хочу принижувати людину, даючи їй гроші. Тому я даю їй щось, що вона потребує: їжу, одяг, і беру щось у неї". Численні католицькі організації традиційно організують заходи з обміну речами, нагадує Енрико Фінці. Найближчими роками такий новітній бартер в інтернеті ставатиме дедалі популярнішим, прогнозує експерт.

"Свопінг" замість шопінгу