1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Українські студенти за кордоном

Галина Стадник18 лютого 2014 р.

Бажаючих навчатися у Європі серед української молоді щороку більшає. На тлі посилення міграційних настроїв навчання стає приводом для виїзду з країни, вказують експерти.

https://p.dw.com/p/1BAfW
Symbolbild Jugend Studenten
Фото: Minerva Studio/Fotolia.com

За останні п’ять років студентів-українців у Польщі побільшало втричі, в Іспанії та Італії - у два рази. Суттєво побільшало українських абітурієнтів в Австрії і Чехії, такі дані днями оприлюднив Центр дослідження суспільства. За підрахунками дослідників центру, кількість українців-студентів, які захотіли навчатися у країнах Європи за останні роки загалом зросла майже на 40 відсотків.

Якщо, приміром, ще у 2008 році в Європі здобували освіту 18 тисяч молодих українців, то вже 2013 року їх було майже 29 тисяч. Причому найбільше українських студентів у Польщі, Німеччині, Чехії, Італії та Росії. А от інтерес до навчальних закладів США, Франції та тієї ж Росії дещо спав, йдеться у дослідженні інституту, яке ґрунтується на даних іноземних освітніх та статистичних відомств. Так, українців, бажаючих навчатися за океаном, поменшало за останні роки на 13 відсотків.

Інвестиція в європейське життя

Інтерес до європейських вузів зумовлено низькою якістю освіти та низьким рівнем життя в Україні, прокоментував для DW результати дослідження керівник освітніх програм Центру дослідження суспільства Єгор Стадний. "Еміграція студентів – це як титанічний процес, це потужна інерція, яку зупинити неможливо і яка лише набиратиме обертів", - впевнений експерт. Стадний вважає, що в українських реаліях бажання виїхати навчатися до ЄС серед молоді тільки зростатиме.

Єгор Стадний
Єгор СтаднийФото: privat

Якщо молода людина має більше часу, то може знайти програми безкоштовного навчання у Європі, наприклад, у Німеччині, Польщі чи Чехії. В Австрії, наводить приклад Стадний, навчання за семестр коштує 730 євро, що значно дешевше за навчання і проживання у Києві. Той, хто готовий платити, каже він, орієнтуватиметься на співвідношення ціна-якість. "Якщо люди заплатили за своє навчання, це цілеспрямована інвестиція, аби вивчитися і залишитися за кордоном", - каже Єгор Стадний. Експерт констатує, що більше половини студентів, які здобули освіту у Європі, не мають наміру повертатися. "Вони свідомі, що зреалізуватися в Україні дуже складно", - додав експерт.

Освітня лояльність

Спад зацікавлення американськими вишами експерт пояснює поступовим згортанням стипендіальних програм цією країною. А от щодо Росії, то проблема тут в лояльності уряду до українських студентів, каже Стадний. "Російський уряд щороку визначає для українських студентів дуже мало бюджетних місць, навіть менше, ніж для монголів чи будь-якої іншої пострадянської країни", - зазначає керівник освітніх програм. За його словами, якщо у Польщі можна спостерігати певну лояльність до студента з України, то в Росії все навпаки.

Відтік посилиться?

Директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська запевняє, що освіта в Європі є лише приводом для того, аби залишити Україну. "Міграційні настрої української молоді зашкалюють, - каже вона. - Навіть ті, що вже отримали освіту в Україні, прагнуть її продовжити у ЄС, аби лише реалізувати свій освітній потенціал і отримати можливість жити в кращих умовах".

Німеччина: вища освіта для мігрантів

Погіршення політичної ситуації в країні тільки сприятиме прагненню молоді отримати європейську освіту без повернення на батьківщину, переконана Ключковська. Тож бажаючих поїхати на навчання у закордонні виші тільки зростатиме, "слід очікувати нової хвилі інтелектуального відтоку", додала експерт.

За обставин, коли інтелектуальна молодь залишає країну і переїздить жити до Європи, треба намагатися використати це, як позитив, каже Ключковська. Слід залучати цей потенціал, залучати діаспору для зміцнення країни походження, тобто України, пояснила керівник Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою