"Санкційне лицемірство"
24 липня 2014 р.
Коли міністри закордонних справ країн ЄС у вівторок з певною гордістю оголосили про те, що в Євросоюзі розглядають питання оголошення заборони на продаж Росії озброєння, багато хто в Брюсселі добряче здивувався. Хіба такої заборони досі немає? Чому лише зараз? Ні, подібної заборони й дійсно не існує досі. І думати на кшталт: "Краще пізно, ніж ніколи", може сьогодні лише той, хто в інших випадках взагалі не переймається питанням експорту озброєння.
Заборонити подібний експорт з ЄС до Росії гучно вимагали представники тих країн, які взагалі жодним чином не співпрацюють з Росією у військовій сфері, приміром, Швеції або Австрії. Пролунав подібний заклик, правда, також і з Лондона, звідки прем’єр-міністр Великобританії Девід Кемерон наполягав на негайному припиненні поставок зброї до Росії та атакував уряд у Парижі. Адже Франція будує в даний момент два високосучасних вертольотоносці класу "Містраль" для російського військового флоту. Це кораблі, які придатні для проведення "амфібійних" операцій - неочікуваної атаки з моря.
Литовська президентка Далія Грибаускайте відчуває від цього загрозу і для своєї держави, й одночасно для всіх країн Балтії. Вона застерігає від "містралізації" європейської політики. Але її паризький колега Франсуа Олланд демонструє байдужість. Він хоче відвантажити перше судно "Містраль" уже восени цього року - зрештою, Росія вже заплатила за нього. Загальна сума контракту - солідні 1,2 мільярда євро.
Щонайменше починаючи з цього моменту варто прискіпливіше придивитися до запланованого військового ембарго проти Росії. А саме: воно, згідно з планом, діятиме лише для нових угод, однак не для тих, які вже перебувають на стадії виконання. Таким чином, продажу першого вертольотоносця "Містраль" заборона не стосуватиметься взагалі. Себто принаймні ті 400 російських моряків, які зараз проходять інструктаж на "Містралі" у французькому місті Сен-Назер, не витрачають свій час даремно.
У повноцінний фарс дискусія навколо військового ембарго перетворилася в тоді, коли стало відомо, що спокійно продає зброю Росії ще й Великобританія - усупереч благородній риториці уряду Девіда Кемерона. За інформацією британських ЗМІ, серед замовлень росіян - передусім, обладнання та зброя для спецпідрозділів силовиків. Видано близько 250 дозволів на поставки, лише 31 ліцензію навесні цього року було скасовано.
"Державою називається найхолодніше зі всіх чудовиськ", - ці слова Фридрих Ніцше кладе в уста своєму Заратустрі. І хоч філософові, коли він писав свої рядки, навряд чи могло йтися про військовий експорт, моральності від держави - принаймні в цьому питанні - й сьогодні мало хто очікує. Тут знизують плечима вже не самі лише циніки, коли йдеться про схильність держав із солідною репутацію час від часу проводити сумнівні операції в цій сфері.
Та на цей раз Європі варто перевіряти ретельніше - не для того, аби із сарказмом публічно смакувати власне обурення, а для того, щоб прагматично покінчити з неприємною темою військового ембарго. Постачання зброї до Росії має бути припинено, причому це має відбутися якнайшвидше, а сама заборона має стати всеосяжною. Військове ембарго - це мати всіх санкцій. Без заборони поставок озброєння німецькі підприємства та італійські торговельні доми разом із британськими забудовниками не зрозуміють, чому саме їхні - цивільні - підприємства не повинні мати більше справ із Росією.
Навіть щодо того, як бути з кораблями "Містраль", уже є ідея. ЄС міг би купити обидва судна та передати їх у розпорядження своїй прикордонній місії Frontex для використання в Середземному морі. Зрештою, французьким суднобудівникам байдуже, чи гвинтокрили, що стартуватимуть з палуби корабля, будуть військовими, чи рятувальними.