1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Надія Савченко - сильний характер, гостра на язик

Лілія Гришко, Київ23 жовтня 2014 р.

У Росії їй призначили психіатричну експертизу, в Україні Надія Савченко - перший номер в списку "Батьківщини". З матір'ю льотчиці розмовляла кореспондентка DW.

https://p.dw.com/p/1Db6M
Фото: DW/L. Rzheutskaya

У своїй невеликій київській квартирі вже п'ятий місяць поспіль Марія Савченко не відходить від вікна. Після того як її донька Надія Савченко потрапила в полон до проросійських сепаратистів у Луганську, а потім опинилася в Росії під вартою, жінка щодня пильно вдивляється в небо, де літала її Надя.

"У війну, ще дитиною, я дуже боялася, коли летіли фашистські літаки, а вже будучи дорослою зрозуміла, наскільки це прекрасно - літати. Якби була чоловіком, обов'язково літала б. Надя вся в мене. Вона здійснила те, про що мріяла я. Вона літає", - розповідає Марія Савченко, мати української військової льотчиці, яку в Росії звинувачують у причетності до загибелі двох російських журналістів на сході України.

Марія Іванівна - мати Надії Савченко
Марія Іванівна - мати Надії СавченкоФото: DW/L. Rzheutskaya

Майстер на всі руки

Марії Іванівні вже 77 років, але на вигляд це жвава, дієва, життєлюбна жінка з сильним чоловічим характером. "Мій батько загинув, тому довелося все робити самій: вчитися, пробиватися в житті, допомагати своїй матері й бути сильною. Саме цьому я вчила своїх дітей. І ці якості вони від мене перейняли, особливо Надя", - каже Марія Савченко.

Надія - пізня дитина. Вона народилася, коли батькам було вже за 40 років. "Твори Наді українською мовою зачитували в шкільному класі, як зразок. У неї гарна пам'ять, вона дуже любила малювати, вишивати, але також зробити ремонт для неї не проблема, або кран полагодити", - хвалить дочку Марія Іванівна і показує домашню швейну майстерню, яку Надія власноруч на балконі відремонтувала для неї, оскільки за професією Марія Савченко - швачка. Цій справі навчила й дочка. "Надя отримала освіту модельєра-дизайнера. Добре шиє. Коли була в армії, сама собі пошила солдатську форму, бо не хотіла носити обмундирування російського виробництва", - розповідає жінка.

Свідомий вибір

За її словами, Надія мріяла стати військовим журналістом і навіть поступила на факультет журналістики київського університету "Україна", але через те що в родини не вистачило грошей заплатити за навчання, дівчина забрала документи з вишу й вирішила піти в армію. Спочатку вона служила за контрактом у залізничних військах Збройних сил України (ЗСУ). Згодом Надія підписала контракт на службу в 95-й аеромобільній бригаді в Житомирі, коли там формувався перший контрактний батальйон.

Школярка Надія Савченко
Школярка Надія СавченкоФото: DW/L. Rzheutskaya

У 2004-2005 роках у складі українського миротворчого контингенту брала участь у місії в Іраку, де прослужила шість місяців стрільцем 3-ї роти 72-го окремого механізованого батальйону. "Коли вона прийшла до мене, щоб я дала їй нотаріальний дозвіл на поїздку до Іраку, я була ошелешена, але розуміла, що вона не відступить: раз вирішила їхати, то від свого не відступить. Характер у неї мій", - згадує Марія Іванівна.

Після повернення з Іраку Надія поступила до Харківського університету Повітряних Сил, але її двічі відраховували звідти як "непридатну до вильотів як льотчиця". "Вона така гостра на язик. Не вміє змовчати. Відмовилася збирати з курсантів гроші на ремонт казарм, тому що в них була мізерна стипендія. Відкрито про це заявила керівництву вишу. На наступний день її відрахували. Вона поїхала до командування, показала свої оцінки і її відновили. Іншого разу чергувала в їдальні, її група не встигала поміняти столові прибори, вона попросила всіх прибрати посуд за собою, але деякі командири проігнорували її прохання. Наступного разу обід і вечерю цим командирам Надя насипала в їхній брудний неприбраний посуд. Її знову відрахували. Вона знову відновилася, показавши свої високі знання", - ділитися спогадами про доньку Марія Савченко.

Поворот долі

Після того, як почалися бойові дії на Донбасі, Надія Савченко вирушила туди як доброволець батальйону "Айдар". Для цього вона взяла відпустку, а пізніше написала рапорт про звільнення зі Збройних сил України, оскільки як офіцера ЗСУ на схід її не відпускали.

Льотчиця Надія Савченко в полоні у проросійських сепаратистів, червень 2014 року
Льотчиця Надія Савченко в полоні у проросійських сепаратистів, червень 2014 рокуФото: picture-alliance/AP Photo

Командир батальйону "Айдар" Сергій Мельничук каже, що Надія Савченко, незважаючи на те, що вона жінка, є справжнім бійцем і справжнім патріотом. "Це висококласний боєць, лідер, справжній друг з сильним характером. Вона була однозначним авторитетом у хлопців", - каже Сергій Мельничук.

За словами матері дівчини, саме у складі батальйону "Айдар", коли Надія виносила поранених під час боїв біля селища Металіст під Луганськом, вона потрапила в полон до проросійських сепаратистів. "Надя говорила: якби в неї тоді була граната, то вона ніколи б не здалася в полон. Такий вже характер", - зазначає Марія Іванівна. Вона щодня чекає на новини з Москви й сподівається, що її Надя найближчим часом повернеться.

Сергій Мельничук же впевнений, що в справі Надії Савченко замішана велика політика. За його словами, "по своїх каналах" батальйон "Айдар" робить все, щоб повернути Надію на батьківщину. Як відомо, на недавньому з'їзд партія "Батьківщина" одноголосно прийняла Надію Савченко до своїх лав і висунула її кандидатуру в депутати Верховної Ради, віддавши перше місце в передвиборному списку на майбутніх парламентських виборах.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій