1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Щонайменше 62 нових депутати голосували за "диктаторські закони"

Оксана Шнайдер29 жовтня 2014 р.

У новій Верховній Раді буде щонайменше 62 депутати, які підтримали "диктаторські" закони від 16 січня 2014 року. Здебільшого вони перемогли в мажоритарних округах чи опинилися в списку "Опозиційного блоку".

https://p.dw.com/p/1DeAK
Фото: picture-alliance/dpa

Щонайменше 62 депутати, які голосували за "диктаторські" закони 16 січня 2014 року, проходять до нового парламенту. 53 потрапили до Верховної Ради як переможці виборів у мажоритарних округах, здебільшого, як самовисуванці. Серед них є і представник політичної партії "Блок Петра Порошенка" Владислав Атрошенко - його підтримали на Чернігівщині. Найбільше сьогоднішніх "мажоритарників", які ще в січні цього року підтримували "диктаторські закони", до нового парламенту делегувала Харківщина (12 депутатів), Донеччина (6 депутатів), Дніпретровщина та Одещина (по 5 осіб). Загалом кандидатури "прибічників диктатури" підтримали у 16 областях України.

Серед найбільш впізнавних облич - співак і ректор Київського національного університету культури і мистецтв Михайло Поплавський (Кіровоградська область), президент Одеської юридичної академії Сергій Ківалов (Одеська область) і власник телеканалу та радіомережі "Ера" Андрій Деркач (Сумська область). Ще дев'ять депутатів проходять до нового парламенту за списками партії "Опозиційний блок". Ця політична сила набрала близько 9,5 відсотків голосів виборців в Україні.

Небезпечні кандидати

"Те, як відбувалося голосування за закони від 16 січня 2014 року, й те, до чого це призвело, не залишає іншого вибору, окрім як вважати цих кандидатів небезпечними", - каже активістка громадського руху "Чесно" Інна Борзило у коментарі DW. Адже ці закони, за її словами, були визнані багатьма міжнародними експертами з питань прав людини одними з найгірших у Європі за останні десятиліття. "Дозволялося затримувати людей на вулиці без зрозумілих причин. Можна було проводити судові засідання, навіть не інформуючи про це, і без участі обвинувачуваного. Фактично це був карний механізм, адже все було зроблено за попередньою домовленністю з депутатами тільки для того, щоб узаконити переслідування під час Євромайдану. Врешті це призвело до загострення ситуації і вилилось у криваві події", - нагадує Борзило.

Активістка впевнена, що люди, які підтримали закони від 16 січня, мають понести щонайменше політичну відповідальність. "Вони мають бути поміщені у таку собі зону "карантину", - зазначає вона й нагадує, що напередодні позачергових парламенстьких виборів рух "Чесно" звертався до всіх політиків і виборців, намагаючись досягти того, аби такі особи навіть не висували свої кандидатури.

Брак політичної альтернативи

У тому, що депутати, які підртимали закони 16 січня, пройшли до парламенту, Інна Борзило вбачає декілька пичини. По-перше, це брак інформації для виборців. Адже центральні канали не надавали особливої цьому факту особливої уваги. По-друге, "мажоритарники", які голосували за закони від 16 січня, проходили переважно в сільських округах, де важко поінформувати людей, нагадує активістка.

Окрім того, на думку Борзило, після 16 січня минуло дуже мало часу, щоб з'явилася політична альтернатива. "В багатьох округах не було достойних конкурентів цим політикам. Особливо йдеться про Схід України. Потрібно аналізувати, наскільки "чистою" була передвиборча кампанія з боку цих кандидатів, чи не скуповували вони голосів виборців", - відзначає вона.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою