1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Санкції - не головна проблема Росії

Андрій Гурков29 січня 2015 р.

Євросоюз дискутує про нові штрафні заходи проти Москви, Росія тим часом - на шляху до тяжкої рецесії. Якою мірою до цього призвели саме санкції?

https://p.dw.com/p/1ESuB
Фото: picture alliance/chromorange

Коли цими днями європейські ЗМІ повідомляють, що російській економіці загрожує тяжка рецесія через санкції Заходу та ціни на нафту, то це, без сумніву, правда. Але коли у багатьох повідомленнях і навіть аналітичних матеріалах на першому місці подаються санкції як головна причина кризи - то це помилка, яка може призвести до хибних оцінок. Адже економічні проблеми у путінській імперії значною мірою доморощені. Утім, штрафні заходи Євросоюзу і США, запроваджені через агресивну політику Москви стосовно України, дуже ускладнили ці структурні проблеми.

Головна причина - падіння ціни на нафту

Так дивиться на ситуацію і російський міністр фінансів Антон Силуанов. Ще наприкінці листопада 2014 року він оцінював можливі втрати Росії внаслідок "геополітичних санкцій" на рівні близько 40 мільярдів американських доларів на рік. Наслідки цих заходів, як сказав Силуанов, є значними, проте "не такими критичними для політичного курсу та, можливо, для бюджету, як ціни на експортні товари", тобто на нафту і газ, чию ціну російський державний концерн "Газпром" здебільшого прив'язує до нафти.

Антон Силуанов прогнозував втрати від санкцій обсягом 40 мільярдів доларів на рік
Антон Силуанов прогнозував втрати від санкцій обсягом 40 мільярдів доларів на рікФото: picture-alliance/dpa

Щорічні втрати через падіння котирувань нафти міністр оцінив у 90-100 мільярдів американських доларів. На той час найважливіший експортний товар Росії втратив близько 30 відсотків своєї вартості. Тепер, коли мінус становить більше 50 відсотків, російське міністерство фінансів мусить підраховувати втрати заново. Ефект "зовнішнього шоку", спричиненого дешевою нафтою та санкціями, складає близько 200 мільярдів доларів, заявив Антон Силуанов 28 січня перед верхньою палатою російського парламенту. Як наголосив міністр, у першу чергу це спричинено падінням цін на нафту.

Саме до цієї обставини і зводиться драматичне падіння курсу російського рубля наприкінці 2014 року, що стало видовищним передвісником великої кризи. Відтоді курс коливається доволі синхронно з нафтовими котируваннями. Базова проблема Росії полягає в тому, що її політичне керівництво занадто довго покладалося на нескінченний потік нафтодоларів і надзвичайно мало робило для модернізації та диверсифікації економіки країни.

Доморощена структурна криза

Економічна ситуація почала погіршуватися ще з весни 2013 року, що спричинило погіршення інвестиційного клімату. Ще влітку 2014 року рецесивні тенденції були всюдисущими, тобто ще до того, як почалося падіння ціни на "чорне золото", а ЄС перейшов від обмеження на в'їзд і замороження рахунків окремих осіб до справжніх економічних санкцій.

"Санкції каталізують розвиток, але вони не є головною причиною", - заявив Райнер Зееле, президент німецько-російської зовнішньоторговельної палати і керівник "доньки" концерну BASF, компанії Wintershall, котра вже більше двох десятиліть веде бізнес з Росією. Натомість російський міністр економіки Олексій Улюкаєв заявив нещодавно в інтерв'ю газеті "Ведомости" про три кризи, які країна тепер має подолати: структурну, циклічну та геополітичну. Таким чином санкції він поставив на третє місце.

Дмитро Медведєв побачив "цілу низку проблем"
Дмитро Медведєв побачив "цілу низку проблем"Фото: Reuters

І російський прем'єр-міністр Дмитро Медведєв теж наголосив наприкінці січня, що Росія має "цілу низку" власних великих проблем, які "не пов'язані з зовнішнім впливом і зі змінами цін на нафту". За словами колишнього російського президента, одне з найбільших лих полягає в тому, що впродовж 10-12 років зарплати в країні зростали швидше, ніж продуктивність.

Тож значення економічних санкцій ЄС, які вже півроку діють, не має переоцінюватися: Куба, Північна Корея та Іран живуть упродовж років і десятиліть за значно жорсткіших зовнішніх умов. Більшість із запроваджених 1 серпня і розширених 12 вересня секторальних економічних санкцій ЄС і без того були "точковими". Наприклад, заборону було накладено на постачання зброї, а також обладнання для видобутку нафти в Арктиці чи на сланцевих родовищах.

Відповідь Москви на санкції веде до цінового вибуху

Справді болючим і таким, що швидко подіяло, стало, власне, обмеження доступу до європейського ринку капіталу для деяких великих державних банків і державних нафтових та оборонних концернів. Водночас саме вони мають найбільше боргів на Заході і мусять найближчим часом погасити чи рефінансувати мільярдні кредити.

Керівник зовнішньоекономічного відділу Федерального об'єднання торговельно-промислових палат Німеччини (DIHK) Фолькер Траєр виходить з того, що "ефект третього ступеня санкцій ЄС проти Росії повністю проявиться лише цього року".

Натомість вплив московських "санкцій у відповідь" російські споживачі вже доволі добре відчули. 6 серпня 2014 року Володимир Путін своїм указом заборонив імпорт харчів і сільськогосподарських продуктів з усього Євросоюзу. Це, за його планом, має призвести до болючих втрат у європейських фермерів і водночас надати стимул для російського сільського господарства. Утім, вона не має потужностей, щоб отримати зиск від таких протекціоністських заходів. Результат: ціни на харчі злетіли до небес. Показник інфляції, відповідно до офіційних прогнозів, може навесні сягнути позначки 17-20 відсотків. Утім, ще в січні російська генеральна прокуратура відкрила слідство, оскільки для деяких продуктів було зафіксоване зростання ціни до 150 відсотків.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою