1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чому німці дедалі гірше ставляться до Росії

Михайло Бушуєв, Валерій Сааков8 березня 2015 р.

Німці дедалі гірше ставляться до Росії - це показало опитування, проведене на замовлення німецького суспільно-правового телеканалу ARD. Рівень недовіри, як з'ясувала DW, дорівнює показникам часів "холодної війни".

https://p.dw.com/p/1EnJr
Фото: picture-alliance/dpa/K.-D.Gabbert

Німці не вірять у те, що в Росії - демократія. Абсолютна більшість учасників опитування ARD-DeutschlandTrend, результати якого оприлюднили в четвер, 5 березня, - 83 відсотки - ствердно відповіли на запитання, чи згодні вони з тим, що в Росії дедалі частіше порушуються основні демократичні права. Частка тих, хто впевнений в наявності демократії в Росії, знизилась порівняно з даними за грудень 2014 року на два відсоткових пункти - до 15 відсотків. Репрезентативне опитування провели на замовлення суспільно-правового телеканалу ARD 2-3 березня, у ньому брали участь 1006 осіб у віці старше 18 років.

Про страхи Росії та про мінські домовленості

Думки, що російське керівництво готове використати будь-які засоби, щоб відстояти свої інтереси, дотримуються четверо з п’яти респондентів. Водночас 47 відсотків учасників опитування висловили розуміння того, що Москва може відчувати загрозу з боку Заходу. Частка тих, хто розуміє побоювання Москви, з часу попереднього опитування незначно, але скоротилася, - на один відсотковий пункт. Рівно половині опитаних - 50 відсоткам - ці побоювання є незрозумілими.

Лише 13 відсотків опитаних у рамках ARD-DeutschlandTrend впевнені, що останні угоди, щодо яких домовилися у Мінську сторони українського конфлікту, виконають. 64 відсотки заявили, що не дуже впевнені в їхній реалізації, а кожний п’ятий респондент взагалі не вірить у виконання мінських угод.

Як у часи "холодної війни"

Аналіз архівних даних показав: рівень недовіри німців до Росії співставний з тим, який був у часи "холодної війни". Соціологічний інститут в Алленсбасі - найстаріший в Німеччині - поділився з DW даними про зафіксовані до возз'єднання країни симпатії громадян НДР та ФРН до жителів СРСР, а пізніше - Росії. Так, у 1981 році на питання "Чи подобаються вам росіяни?" лише 14 відсотків німців відповіли позитивно, 46 відсотків дали негативну відповідь, решта - не змогли визначитися.

Свого піку симпатії німців до росіян досягли у 2003 році, коли Росія виступила разом з урядом тогочасного федерального канцлера Ґерхарда Шредера проти війни в Іраку: на запитання "Чи подобаються вам росіяни?" позитивно відповів 41 відсоток респондентів у східних землях Німеччини та 30 відсотків - у західних. Але вже у 2011 році відповідний показник упав до 18 відсотків в середньому по Німеччині.

Втрата довіри спостерігається вже кілька років

"Втрата довіри - це процес, який триває вже кілька років", - прокоментував DW результати опитування ARD-DeutschlandTrend берлінський політолог, позаштатний експерт Німецького товариства із зовнішньої політики (DGAP) Кристіан Віпперфюрт. "У німецької сторони, на жаль, є досить вагомі аргументи для скептичного ставлення до Росії. Лише один приклад: в 2014 році влада Росії до середини квітня заперечувала активну участь російських військовослужбовців у подіях в Криму, і лише потім, ніби між іншим, Володимир Путін визнав цей факт", - сказав експерт. Але втрата довіри - до німців - спостерігається і в Росії, нагадав він: "Ще рік тому Німеччина вважалася найкращим другом Росії, а зараз - відійшла далеко-далеко на задній план і розглядається радше як супротивник".

Високі показники недовіри жителів Німеччини до дій російського керівництва можна пояснити і тим, що зусилля російських державних ЗМІ на Заході виявилися відносно безуспішними, вважає Кристіан Віпперфюрт: "Я не поділяю тверджень, що російська пропаганда особливо ефективна".

Скептичне ставлення німців до мінських угод політолог пояснює двома причинами. По-перше, "упродовж останніх 10 місяців було вже декілька спроб досягти перемир'я та встановлення миру. Усі ці ініціативи не виявились успішними". Друга причина, на думку експерта DGAP Віпперфюрта, полягає у тому, що мінські домовленості "не дали відповіді на головні питання - яким буде устрій України, як позиціонуватиме себе ця країна у геополітичному плані". "Є низка таких питань, які тільки поставлені, але відповідей на них немає", - підсумував співрозмовник.

Дипломатичні загравання з Росією

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою