1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Коментар: Кому заважали Бузина та Калашніков?

Сергій Руденко20 квітня 2015 р.

Розстріли у Києві проросійського журналіста та екс-депутата, мабуть, розраховані на одне: продемонструвати "звірячий вищир" української "хунти" та посіяти паніку, вважає Сергій Руденко.

https://p.dw.com/p/1FB6r
Журналіста та політолога Олеся Бузину було вбито в Києві 16 квітня
Журналіста та політолога Олеся Бузину було вбито в Києві 16 квітняФото: Reuters

Два гучні вбивства, які було скоєно в Києві упродовж однієї доби (журналіста Олеся Бузини та екс-депутата від Партії регіонів Олега Калашнікова) - це серйозний виклик українським спецслужбам. Обидві жертви злочинів мали виразну проросійську позицію. Хто б не натискав на курок пістолета, одне є очевидним: мета вбивств - розхитати ситуацію всередині України.

Чому Калашніков та Бузина?

Серед низки версій причин розстрілу Олеся Бузини та Олега Калашнікова немає відповіді, мабуть, на головне питання: кому вони заважали? Так, екс-депутат Партії регіонів та одіозний журналіст мали власну точку зору на те, що відбувається в Україні. Так, їх сприймали як "п’яту колону" Москви в українській державі. Так, їхня думка не подобалась багатьом українцям. Але хіба це - привід вбивати їх?

Сергій Руденко
Сергій РуденкоФото: privat

Олег Калашніков зажив поганої слави через своє хамське ставлення до журналістів та організацію різноманітних акцій Партії регіонів, у тому числі й "Антимайдану". Саме він частково володів інформацією про те, як взимку 2014 року звозили до Києва так званих "тітушок". Калашніков був скоріше носієм небезпечної для когось інформації, аніж ідеологом "російського" руху в Україні. Він був зручним виконавцем чужої волі й ніколи не був лідером думок. Через загибель Калашнікова слідство втратило одного зі свідків, а можливо, й обвинувачених у злочинах проти учасників Євромайдану. І це - також одна із версій вбивства екс-депутата.

А от Олесь Бузина, журналіст та автор книги про "вурдалака" Тараса Шевченка, ніколи не займався професійною політичною діяльністю. Так, він балотувався у народні депутати від "Російського блоку". Але політика ніколи не була основним заняттям Бузини. Те, що він робив, звалося просто - провокація. Як в журналістиці, так і в суспільному житті. Хоча в контексті війни на Сході України ці провокації багато хто сприймав як зраду.

"Прокурор" Путін

Олеся Бузину розстріляли в той час, коли Володимир Путін у Москві проводив "пряму лінію". За кілька хвилин після вбивства київського журналіста російський президент безапеляційно заявив: розстріл Бузини - чергове політичне вбивство в Україні. Те саме він сказав і про Калашнікова. А що ще міг сказати російський президент, якого на тій самій "прямій лінії" Ірина Хакамада та Олексій Венедиктов намагались розпитати про вбивство Нємцова?

Після того, що сказав Путін, напевне, в Росії ні в кого не залишилось сумнівів: Бузину та Калашнікова вбила "хунта". Хто ж ще? Не російські ж спецслужби! У тих потоках брехні та дезінформації, у яких сьогодні живуть росіяни, розстріл одіозного журналіста та екс-депутата дуже легко лягає у контекст міфів про "фашистську" Україну. Пам'ятаєте історії про "розіп’ятих хлопчиків" та "убитих немовлят"? Але, на відміну від цієї брехні, вбивство Бузини та Калашнікова - не вигадка.

Цілком очевидно, що "прокурору" Путіну зараз нема що сказати про розстріл Бориса Нємцова - зухвале вбивство, скоєне біля Кремля. Але Путін завжди готовий повідати про "звірства режиму Порошенка". Це означає, що Бузина та Калашніков можуть виявитись не останніми жертвами у цьому трагічному ланцюжку. Через злу іронію долі зараз під удар потрапляють усі, хто так щиросердно та відчайдушно захищали "русский мир".

Хто наступний?

Відповідальність за розстріл Бузини та Калашнікова взяла на себе якась віртуальна "Українська повстанська армія". Невідомі розіслали від її імені листа, в якому зазначено: це - лише початок боротьби з антиукраїнськими діячами. Провокатори розраховували на аналогії з УПА, яка воювала за українську незалежність у роки Другої світової війни.

Але жодних ознак існування цієї віртуальної "армії" на цей момент не підтверджують ані СБУ, ані МВС. Хоча варто сказати, що вбивства Бузини та Калашнікова не на жарт налякали представників Партії регіонів. Одна з них - Олена Бондаренко - публічно поскаржилася на погрози, які надходять на її адресу. МВС оперативно відреагувало на цю інформацію та забезпечило її охороною.

Очевидно, українські правоохоронці не зможуть захистити усіх тих, хто колись був частиною режиму Януковича, чи тих, хто дотримується проросійських поглядів. А от що можуть та повинні зробити МВС та СБУ - це дати відповідь на питання, хто розстріляв Бузину та Калашнікова. Від оперативності українських спецслужб залежатиме не лише життя потенційних "жертв". Якщо цими розстрілами хтось намагається розхитати ситуацію в Україні, відповідь має бути чіткою та жорсткою.

Автор: Сергій Руденко, журналіст, головний редактор сайту телеканалу "Еспресо TV", автор книг про українських політиків.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою