1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Українські очікування від "Східного партнерства"

Олександр Савицький, Київ20 травня 2015 р.

Від саміту країн-учасниць програми ЄС "Східне партнерство" у Ризі очікують важливих декларацій, але не проривів. Для України він навряд чи стане історичним, вважають експерти.

https://p.dw.com/p/1FT5H
Прапори країн-учасниць "Східного партнерства"
Прапори країн-учасниць "Східного партнерства"Фото: DW/E. Daneyko

Саміт країн-учасниць програми ЄС "Східне партнерство", який проходитиме в Ризі 21-22 травня, ймовірно, не принесе Україні очікуваних результатів. Як стверджують українські дипломати, є ризик, що на саміті не буде підписана навіть підсумкова декларація. Українцям не варто розраховувати на те, що буде названа дата запровадження безвізового режиму і визнане право України отримати європейську перспективу. Але позитивним сигналом перед самітом стала заява посла України в ЄС Костянтина Єлісєєва про те, що відтермінування зони вільної торгівлі ЄС-Україна більше не буде і "застосування угоди про асоціацію в частині зони вільної торгівлі розпочнеться з першого січня 2016 року".

Візи та популізм

Президент і прем'єр-міністр України, які всі останні місяці заявляли, що в Ризі буде названий термін запровадження безвізового режиму для українців, за місяць до саміту перестали робити заяви на цю тему. Глава правління благодійного фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко назвав таку поведінку перших осіб держави "застарілою хворобою популізму". На думку Яременка, встановлювати будь-які дати було некоректно, оскільки Київ лише виконує взяті на себе зобов'язання і не може претендувати на більше. "Не можна обіцяти виконання до якої-небудь дати того, що від тебе не залежить. Рішення про введення безвізового режиму залежить від партнерів України, це рішення приймають європейці", - сказав Яременко.

На його думку, не варто переоцінювати значення саміту "Східного партнерства" в Ризі. Київ, як нагадав експерт, ще шість років тому, під час старту цієї програми ЄС, скептично оцінював потенціал проекту. "Вже тоді було зрозуміло, що Україна хоче більшого, ніж може дати "Східне партнерство". Так і вийшло - всі ці роки відносини країн регіону з ЄС розвивалися в контексті угод про асоціацію та зони вільної торгівлі, а не в рамках проектів "Східного партнерства", - вважає експерт.

Цінний формат

Жодних історичних рішень не чекає від ризького саміту і науковий директор київського Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко. На його думку, ні Брюссель, ні більшість країн-учасниць "Східного партнерства" просто "не готові до проривів" у відносинах. "Зараз важливо не допустити регресу і адаптувати політику "Східного партнерства" до розбіжностей, які існують між сторонами, а також до планів Росії щодо зриву будь-яких інтеграційних намірів країн цієї програми і Євросоюзу", - упевнений Сушко.

Він розглядає програму ЄС "Східне партнерство" як "надзвичайно цінний формат" взаємодії пострадянських країн з Євросоюзом. "Цей формат єдиний, який руйнує пострадянську монополію на цей регіон і дозволяє колишнім радянським республікам не тільки вести діалог з Брюсселем, а й робити конкретні кроки щодо євроінтеграції", - зазначив експерт.

Він визнав, що на саміті "Східного партнерства" в Ризі буде "більше ритуальності, ніж конкретного змісту". Зокрема, Сушко зазначив, що за 12 років після проголошення європейської політики сусідства і за шість років "Східного партнерства" Брюссель так і не зміг дати адекватну відповідь на прагнення України, Грузії і Молдови до повномасштабної інтеграції в Євросоюз.

Економічна допомога

Хоча від саміту в Ризі не варто чекати революційних рішень, на ньому повинні прозвучати дуже важливі для України заяви про підтримку з боку міжнародної громадськості, сказав в інтерв'ю DW директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. "У тому числі, це мають бути заяви про те, що і ЄС, і США готові ввести ще більш жорсткі санкції щодо Росії, якщо не буде відбуватися деескалації військового конфлікту на Донбасі", - сказав експерт. Ще одним важливим сигналом, який Бураковський чекає в Ризі, є підтвердження готовності ЄС продовжити надання економічної допомоги Україні.

Скасування Брюсселем віз для українців при в'їзді до країн ЄС затримується не тільки через проблеми з виконанням Києвом умов, впевнений Ігор Бураковський. "У ЄС розуміють, що на кордоні України з Росією є проблема контролю, і що в нинішній ситуації немає ніякої можливості повноцінно оформляти вантажі і контролювати переміщення громадян. Однак точка неповернення, як мені здається, вже пройдена і протягом короткого часу безвізовий режим для українців все-таки буде введений", - сказав експерт.

Ринкевичс: Нова стратегія ЄС має враховувати силовий потенціал Росії

Чому ж українські дипломати не тільки не очікують рішень в Ризі про скасування візового режиму для українців з країнами Шенгенської зони, а й навіть внесення до підсумкового документу положень про перспективи членства України, Грузії та Молдови в ЄС? Ігор Бураковський вважає, що це обумовлено неготовністю Заходу до поведінки Росії на міжнародній арені. "У ЄС і США все ще тривають дискусії про те, чи вступив світ в нову еру, яка вимагає пошуків нових інструментів підтримки безпеки, суверенітету і нормального економічного співробітництва", - зазначив експерт.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою