Україна не переживає розколу чи кризи. Громадяни просто відстоюють свої права – Андрій Курков
26 листопада 2004 р.
Андрій Курков – один з представників російськомовної ітелегенції України, які перед президентськими виборами підписали звернення на підтримку кандидата в президенти від опозиції. Тому акції протесту, які зараз відбуваються в Україні йому зовсім не байдужі. На наше питання, як він сприймає розвиток ситуації в Києві, Андрій Курков відповів:
”Я скажу так: з оптимізмом. Мій оптимізм, який ще кілька днів тому був чорним, вже, так би мовити, побілів. Я серйозно боявся, що будуть провокації, що буде застосована сила, що будуть якісь нові технологічно-політичні маневри влади. Але зараз ситуація нормальна, під контролем. У Києві все працює, всі кав”ярні відкриті, люди заходять грітися в дорогі магазини, які пробують зараз продати зі скидками будь-який одяг помаранчевого кольору”.
Звісно, що в кав”ярнях та на вулицях столиці головною темою розмов є ситуація в країні після виборів, каже Андрій Курков:
”Розмовляють, звичайно, про політику, про сьогоднішню ситуацію, про майбутнє... Наприклад, приїхало дуже багато львівських художників, які живуть у моїх знайомих київських художників. Так вони кажуть, що пишаються Києвом, тому що Львів раніше б ніколи не повірив, що Київ може так виступити проти фальсифікацій. Тобто вони вважали раніше, що тут таке собі спокійне болото, що нічого відбуватися не може".
Останнім часом, зокрема на заході, багато оглядачів пишуть про розкол в Україні, який стає дедалі потужнішим. Мовляв, схід та захід ідуть у протилежних напрямках. Андрій Курков каже, що в столиці цього не помітно. Як сказав письменник, він спостерігає радше ”скол”, ”процес об”єднання та самоідентифікації українців як громадян”:
”Тобто України стало однією менше. Було, як на мою думку чотири різні України – східна, центральна, західна і Крим. Зараз західна із центральною об”єдналися й вони сформувалися як щонайменше дві третини всієї України. Об”єднання іде далі, нарешті почалося формування політичної нації, а не етнічної, про яку так піклувалися деякі люди”.
Андрій Курков – росіянин і книги свої пише російською мовою. Він каже, що в нинішній ситуації в Україні, де проживає багато російськомовного населення, радше спостерігається розкол між російськомовними:
”Наведу такий приклад: кілька днів тому виходжу з тролейбуса на Майдані, іде якась жінка, яка впізнала мене і на ходу кричить: ”Курков, Вас надо убить!” Це, мабуть, за те, що я підписав листа російської інтелігенції на підтримку Ющенка. Звичайно, на таких людей, як та жінка, я не ображаюся і водночас розумію, що вони звикли, їм зручно думати, що хтось знущається з російської мови, хтось не дозволяє розмовляти російською мовою, що російська мова якось утісняється... Згоден, що є якісь пробелами в шкільній програмі, але ж ці проблеми можна вирішити. В принципі, я думаю, що всі нормальні люди, незалежно від того, якою мовою вони в Україні розмовляють, мають бути за справедливість і проти фальсифікацій, і взагалі – за чисте й чесне суспільство”.
Напередодні другого туру виборів в одній з провідних німецьких газет було вміщено статтю Андрія Куркова про передвиборну ситуацію в Україні. У ній він дуже чітко й аргументовано описав те, як і навіщо Росія втручається в українську політику. Після виборів Москва продовжує свій курс, викривляючи зокрема інформацію про події в Україні, переконаний Андрій Курков:
”Майже вся російська преса бреше про ситуацію в Україні. Російське телебачення показує навіть пустий Майдан незалежності, ніби всі розійшлися й усе закінчилося. Можу сказати ще, що серед добровільних охоронців наметового містечка в Києві є один дуже серйозний російський бізнесмен, громадянин Росії, який ходить з помаранчевою пов”язкою і допомагає підтримувати порядок. І це людина, яка заробляє не один мільйон доларів на рік!”
На завершення нашої розмови Андрій Курков наголосив, що сподівається на те, що ситуацію в Україні вдасться владнати ”в легальному руслі завдяки пошуку компромісів”:
”Реально у нас немає кризи. Це громадянський конфлікт чи повстання суспільства проти чогось негативного”. Треба витримувати все в легальному руслі, щоб ”помаранчева революція” не перетворилась на червону”.