1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Ізраїльський суд оголосив вироки у "справі чорних трансплантологів"

17 грудня 2007 р.
https://p.dw.com/p/CcT9

Окружний суд ізраїльського міста Хайфи у неділю оголосив вирок двом фігурантам так званої "справи чорних трансплантологів". Засуджені, Мухаммад Джет та Хассан Захалке, йдеться у тексті вироку, шляхом шантажу та здирництва постачали на операції в Україні донорів нирок. З подробицями - Дмитро Каневський:

Суд у Хайфі засудив Джата до 4 років ув’язнення та виплати грошової компенсації постраждалим донорам. Інший засуджений відбуде у в’язниці 20 місяців. Згідно з матеріалами розслідування, двійко засуджених через оголошення в ізраїльській пресі добирали потенційних донорів, людей знедолених та незаможних, від яких вимагали "пожертвувати нирку". Відтак, донорів доправляли на операцію до Донецького центру трансплантації нирки. Після неї донорам виплачували символічну винагороду або навіть вилучали вже виплачений аванс. Недільний вирок суду став першим в історії ізраїльської юриспруденції, коли торгівців людськими органами було притягнуто до відповідальності та засуджено до тюремного ув’язнення, що спровокувало дискусію щодо масштабів нелегальної трансплантації. «Звичайно, явище не зникне за один день, однак можна очікувати, що цей вирок стане прецедентом при розгляді подібних справ у майбутньому», - заявив у коментарі «Німецькій хвилі» представник Держпрокуратури Ізраїлю Бассам Канделафт. Хірурга, Міхаеля Зіса, якого ізраїльська прокуратура називає «лідером мережі» було заарештовано у Донецьку 12 жовтня. Його екстрадиції вимагають правоохоронці Ізраїлю та Молдови. У Держпрокуратурі Ізраїлю не виключають, що Зіс вводив в оману українських медиків, представляючи фіктивні документи про спорідненість донорів та реципієнтів. Таким чином операції відбувалися відповідно до чинного законодавства України. Міхаель Зіс, як організатор, згідно з даними слідства, одержував від кожного реципієнта нирки до 135 тис. доларів. При цьому кошти переказувалися не на банківський рахунок медичного закладу, а на його особистий.