Росія домагається відхилення судом ООН позову України

Російська Федерація представила свої заперечення за позовом України в Міжнародному суді ООН у Гаазі в понеділок, 18 вересня, в рамках поновлених слухань у справі щодо конвенції про геноцид. У своєму позові, поданому 26 лютого 2022 року, Україна звинуватила РФ у неправдивих звинуваченнях її самої в геноциді та заснованому на цих звинуваченнях протизаконному воєнному вторгненні. Тепер Росія оскаржує юрисдикцію суду в цій справі, а також заявляє, що скарга України неприйнятна за змістом. 

Так, російська сторона стверджує, що слово "геноцид" президент РФ Володимир Путін використовував для опису ситуації в так званих самопроголошених республіках Донбасу як риторичний прийом, а не як юридичний термін, що фігурує в конвенції з геноциду 1948 року. Адвокати, які представляють РФ, зазначили, що до моменту подачі скарги Україною Росія не вживала жодних формальних заходів щодо України зі звинуваченнями в ймовірному геноциді, а отже, юридичної суперечки про це не існувало.

Читайте також: Україна проти РФ в суді ООН щодо геноциду: до позову долучили 32 країни

Крім того, на думку відповідача, Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього не містить заборони на звинувачення в геноциді, а Україна у своєму письмовому зверненні не довела, що Росія порушила цю конвенцію. Адвокати РФ наголошують на відсутності в конвенції "права не бути об'єктом звинувачень у геноциді" і на цій підставі вказують, що якщо жодного права не було порушено, то суд не може ухвалити жодного практично застосовного рішення у цій справі.  

РФ переконує, що війна проти України - це право на самооборону

Російська позиція також полягає в тому, що в разі воєнного вторгнення в Україну Москва реалізувала своє право на застосування сили і право на самооборону. Вони не підпадають під конвенцію щодо геноциду, а гарантуються Статутом ООН і звичайним міжнародним правом, заявили відповідачі в Гаазі.

Загалом російська сторона стверджує, що Київ інструменталізує конвенцію про геноцид і зловживає процесуальними нормами, зокрема залучаючи до процесу 32 інші держави. Представники Москви назвали втручання трьох країн у справу "масштабною інтервенційною кампанією". 

Перед тим, як слово взяли адвокати, перед судом виступив посол з особливих доручень МЗС РФ Геннадій Кузьмін і навів стандартні формулювання російської пропаганди про "русофобський неонацистський режим", який "здійснив державний переворот в Україні 2014 року" та почав "повномасштабну війну проти народу Донбасу". 

Читайте також: ЄС пропонує створити спецтрибунал щодо злочину агресії РФ

Україна відповість на заперечення Росії у вівторок, 19 вересня. Якщо в результаті двотижневих слухань суд вирішить, що аргументи РФ обґрунтовані, справу буде припинено і вона не дійде до стадії розгляду по суті.

Слухання у справі "Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього: Україна проти РФ" відбуваються з 18 до 27 вересня 2023 року в Палаці миру - штаб-квартирі суду в Гаазі. У головному суді ООН зустрілися дві сторони, які воюють, крім того, у суперечку втрутилися 32 інші держави, що безпрецедентно. Вони представлять свої позиції в середу, 20 вересня, першою виступить Німеччина. У понеділок коментарів для перси не давала жодна зі сторін процесу.

Це друга справа, яку розглядає Міжнародний суд ООН за позовом України проти Росії. У червні в Гаазі відбулися слухання по суті у першій справі. Вони були присвячені позову України проти Росії, поданому у зв'язку з імовірним порушенням російською стороною двох міжнародних конвенцій - про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію будь-яких форм расової дискримінації.