1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Що обіцяють Путіну заради миру?

Олександр Савицький6 лютого 2015 р.

Перемовини канцлерки ФРН та президента Франції з Путіним у Москві називають останнім шансом зберегти мир у Європі. Експерти припускають, що ціну за мир доведеться заплатити Києву.

https://p.dw.com/p/1EXJl
Путін та Меркель, червень 2014-го
Путін та Меркель під час святкування ювілею висадки союзників у Нормандії 6 червня 2014 рокуФото: AFP/Getty Images/S. Loeb

В українському суспільстві переважають очікування мирного вирішення військового конфлікту на Донбасі, впевнений директор Міжнародного інституту демократій Сергій Таран . На його думку, про це свідчить, хоча б, той факт, що і на виборах президента України, і на парламентських виборах свого часу перемогли "партії миру", а не війни. "Заморожування конфлікту на Донбасі не є найкращим варіантом, але встановлення миру може стати тим, чим українські політики виправдовуватимуть свої дії перед українцями", – висловив припущення у розмові з DW Таран.

На які умови пристав би Путін?

На думку експерта, теоретично Путіна могла б "умиротворити" федералізація України, "щоб в країні не було єдиної влади, і Москві було б легше розхитувати ситуацію зсередини". Ще однією передумовою могла б стати відмова керівництва України від євроатлантичної інтеграції. "Саме ці дві поступки Києва західні лідери пропонуватимуть Кремлю в тих чи інших інтерпретаціях", - упевнений Таран.

Своєю чергою, старший аналітик київського Міжнародного центру перспективних досліджень Антон Круть в інтерв'ю DW назвав дві інші умови деескалації конфлікту на Донбасі, на яких, ймовірно, наполягає Путін. Це перегляд мінських угод та легалізація російських військ, що знаходяться на території самопроголошених "ДНР" і "ЛНР". Щоправда, російські "миротворці" навряд чи влаштують українську владу. "Хоч якийсь баланс сил в регіоні могли б зберегти тільки багатосторонні війська ООН", - вважає Круть.

Водночас аналітик не виключив, що Київ під тиском європейських партнерів може піти на відмову від вступу в НАТО, а також погодитися на введення в дію вже ухваленого Верховною Радою закону про особливий режим самоврядування в тих районах Донецької та Луганської областей, які контролюють сепаратисти. "Натомість Порошенко і західні лідери, швидше за все, будуть домагатися від Москви припинення вогню і виведення хоча б частини російського війська з української території", - не виключає Антон Круть.

Суперечності між Росією та Заходом

Експерт припускає, що і Москва, і лідери Заходу нині обговорюють тільки такі варіанти мирного врегулювання або заморожування конфлікту на Донбасі, що ґрунтуються на поступках самої лише України. Утім, аби загасити пожежу війни на Донбасі, на думку Крутя, необхідні компроміси не тільки на рівні відносин центру з регіоном або на міждержавному рівні по лінії Київ-Москва.

Третьою найважливішою умовою припинення війни в центрі Європи експерт вважає розв'язання суперечностей на глобальному рівні – у взаєминах Заходу з Росією. "Існуючі механізми забезпечення колективної безпеки вже не працюють. Але я поки бачу лише спроби західних лідерів уникати вирішення цієї проблеми, і робити вигляд, що система все ще працює", - зауважив Антон Круть. Тож досягнення домовленостей на даному етапі не виключає продовження конфлікту між Заходом та РФ у майбутньому.

"Геофактор": Чому Захід відмовляє Україні в постачанні зброї? (06.02.2015)

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою